Українська народна пісня на слова Семена Климовського.Їхав козак за Дунай, сказав дівчині: «Прощай!Ти, конику вороненький, скачи та гуляй»«Постій, постій, мій козаче! Твоя дівчина плаче.На кого ж ти покидаєш – тільки подумай!Лучше було б, лучше було б не ходить,Лучше було б, лучше було б не любить,Лучше було б, лучше було б та й не знать,Чим тепер, чим тепер забувать»Вийшла, ручки заломивши і тяженько заплакавши:«На кого ж ти покидаєш – тільки подумай!»«Білих ручок не ламай, ясних очок не втирай…Мене з війни зі славою к собі дожидай!»«Не хочу я нічого, тілько тебе одного.Ти здоров будь, мій миленький, а все пропадай!»Рипнув-свиснув на коня: «Оставайся здорова!Як не згину, то вернуся через три года!»