(К. Москалець)Завтра прийде до кімнати Твоїх друзів - небагатоВип'єте - холодного винаХтось принесе білі айстриСкаже хтось: життя прекраснеТак, життя - прекрасне,А вона сидітиме сумнаБуде пити - не п'янітиВід дешевого винаЯ співатиму для неї Аж бринітиме криштальЧи хіба зуміє голос Подолати цю печальТак у світі повелосяЯ люблю її волоссяЯ люблю її думки й вустаТа невдовзі прийде осіньМи усі розбіжимосяПо русифікованих містахЛиш вона сидітиме сумнаБуде пити - не п'янітиВід дешевого винаМоя дівчинко печальна,Моя доле золотаЯ продовжую кричатиНіч безмежна і пуста