Рідна мати моя (Українська народна пісня) Рідна мати моя, ти ночей не доспалаI водила мене у поля край села,І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя дала.І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,І зелені луги, й солов'їні гаї,І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші блакитні твої.Я візьму той рушник, простелю, наче долю,В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю, І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.Рідна мати моя, ти ночей не доспалаI водила мене у поля край села,І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя дала.І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.