Кобза -"ПІСНЯ ПРО РУШНИК" - Андрій МалишкоРідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої.І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої.Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов.І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.