Спить ставок, не колишуться трави,Вітерець в верболозах заснув...Десь заграла плакуча гітара,Там дівчина стрічала весну. Ти поїдеш далеко- далеко,Так далеко від мого села.І не скаже той місяць з-за хмари,Що у тебе дівчина була. Де ти їдеш - мене покидаєш,Залишаєш над ставом одну,І ніколи мене не згадаєш,А з другою зустрінеш весну. Ой не плач, не журися, дівчино,Ой не плач, не сумуй, не ридай,Через рік, як цвістиме калина,В тихий вечір мене зустрічай. Ось прийшла довгождана година,І прийшла довгождана пора.І дівчина прийшла до калини,А милого нема та й нема. Ой нема, ой нема, тай не буде,Бо така вже дівоча судьба...Будеш знати, як хлопців кохатиІ як вірити в їхні слова.